Contract
МЕМОРАНДУМ СПІВПРАЦІ
Цей Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю (далі – Меморандум) підписаний між:
• педагогами школи, в особі ▇▇▇▇▇ ▇▇▇▇▇▇, директора закладу освіти;
• учнями, в особі ▇▇▇▇▇▇ ▇▇▇▇▇▇, голови Ради старшокласників;
• батьками здобувачів освіти, в особі ▇▇▇▇▇ ▇▇▇▇▇▇▇▇▇, голови батьківської Ради.
При цьому кожен окремо іменується як ▇▇▇▇▇▇▇, а разом як ▇▇▇▇▇▇▇.
Преамбула
Головною метою меморандуму співпраці учасників освітнього процесу у закладі є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії в освітньому процесі, а також захист усіх учасників освітнього процесу від булінгу, насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників навчальних закладів). Міжособистісна взаємодія має відбуватися на засадах партнерства, оскільки «учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат» (Концепція НУШ).
В основі партнерства – такі ціннісні ідеї:
• повага до всіх учасників освітнього процесу;
• внутрішня мораль, яка відтворюється у ціннісно-змістовій сфері особистості: переконаннях, установках, поглядах, ідеалах, моделі поведінки;
• педагогіка ненасильства, сутність якої міститься у виразі ▇.▇. ▇▇▇▇▇▇▇▇▇▇▇▇▇▇: «Якомога більше вимогливості до дитини при якомога вищій повазі до неї»;
• суб’єктно-суб’єктна взаємодія, що відтворюється в узгодженості інтересів і потреб усіх учасників освітнього процесу через діалог та творчу спільну діяльність;
• самоцінність прав особистості та її свободи в освітньому середовищі;
• стимулювання особистості до самовдосконалення та усвідомлення власної цінності;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей;
• кожен із партнерів рівною та однаковою мірою несе відповідальність за свої дії чи бездіяльність.
Нормативно-правова база
1. Конвенція ООН про права дитини.
2. Закон України «Про освіту».
3. Закон України «Про протидію торгівлі людьми» від 20.09.2011 р. № 3739-I.
4. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 р. № 2229.
5. Лист МОН від 18.05.2018 р. № 1/11-5480 «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству».
6. Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей».
7. Наказ МОН від 02.10.2018 р. № 1047 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами».
8. Лист ІМЗО від 30.10.2018 р. № 1/9-656 «Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей».
9. Наказ МОН від 01.11.2019 р. № 1368 «Про проведення експерименту всеукраїнського рівня за темою «Формування гуманістичних відносин між учасниками освітнього процесу шляхом упровадження моделі «Мирна школа» на 2019-2022 роки».
10. Лист МОН від 16.07.2021 р. № 1/9-362 «Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок».
11. Указ президента України №195 від 25.05.2020 р. «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі».
РОЗДІЛ І. Права та обов’язки учасників освітнього процесу
1.1. Основними правами учнів як учасників освітнього процесу є:
• право на навчання для здобуття відповідного освітнього рівня, справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;
• відзначення успіхів у своїй діяльності;
• вибір форми навчання та позакласних занять;
• користування навчальною, науковою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою закладу;
• доступ до інформації в усіх галузях науки;
• участь в олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;
• право на безпечні та нешкідливі умови навчання;
• участь у роботі органів громадського самоврядування закладу;
• обговорення і внесення власних пропозицій щодо організації освітнього процесу, дозвілля;
• участь у добровільних самодіяльних об’єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;
• право на захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій інших учасників освітнього процесу, які порушують права або принижують їх честь і гідність;
• на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці;
• на відпочинок під час перерв, в неділю, святкові та канікулярні дні.
1.2. Обов’язками учнів як учасників освітнього процесу є:
• дотримання моральних та етичних норм;
• систематичне та глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, підвищення загального культурного рівня;
• бережливе ставлення до державного, громадського і особистого майна;
• дотримання правил особистої гігієни;
• піклування про своє здоров’я і безпеку свого життя і однокласників;
• дотримання чистоти і порядку в приміщенні та на території закладу;
• дії на благо навчального закладу, піклування про честь і авторитет установи;
• дотримання правил співдружності (повага поглядів та переконань інших людей, піклування про батьків, допомога їм у веденні домашнього господарства);
• діловий стиль одягу;
• самообслуговування, участь у суспільно-корисній праці з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей, нормативів та вимог гігієни.
1.3. Учням забороняється:
• вживання непристойних виразів і жестів;
• без дозволу педагогів йти зі школи і з її території в урочний час;
• користуватися мобільними телефонами, окрім випадків, визначених вчителем безпосередньо на уроці;
• здійснювати фізичну, психологічну конфронтацію, залякування і знущання над іншими учасниками освітнього процесу;
• палити у приміщеннях і на території навчального закладу;
• приносити до школи та на її територію з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом зброю, вибухові або вогненебезпечні предмети і речовини: спиртні напої, наркотики, інші одурманюючі речовини та отрути, газові балончики;
• псувати державне, громадське та особисте майно.
1.4. Основними правами учителів як учасників освітнього процесу є:
• повага та захист професійної честі та гідності;
• вільний вибір форм, методів та засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;
• академічна свобода, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
• розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання
• участь в обговоренні та вирішенні питань організації освітнього процесу, в роботі органів громадського самоврядування закладу;
• підвищення кваліфікації, перепідготовка, вільний вибір змісту програм, форм навчання та установ, які здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку.
1.5. Обов’язками учителів як учасників освітнього процесу є:
• виконувати статут закладу освіти, забезпечувати умови для засвоєння учнями програм на рівні обов'язкових державних вимог, сприяти розвиткові здібностей учнів;
• дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів, дотримуватись положень Конвенції ООН про права дитини;
• неупереджене ставлення до всіх учасників освітнього процесу, дотримуватись правил і режиму внутрішнього трудового розпорядку;
• захищати учнів від будь-яких форм насильства;
• постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, кваліфікацію;
• виконувати рішення органів громадського самоврядування закладу та адміністрації.
1.6. Учителям забороняється:
• принижувати честь і гідність учасників освітнього процесу;
• допускати прояви будь-якого насилля щодо інших учасників освітнього процесу;
• визначати навчальні навантаження, які перевищують норми, затверджені органами охорони здоров’я.
1.7. Права батьків здобувачів освіти:
• захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;
• звертатися до керівника закладу, класних керівників, учителів- предметників з питань освіти;
• обирати форму здобуття дітьми відповідної освіти;
• брати участь у громадському самоврядуванні закладу, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу;
• завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;
• отримувати інформацію про діяльність закладу, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі та його освітньої діяльності.
1.8. Обов’язки батьків здобувачів освіти:
• виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
• сприяти виконанню дитиною освітньої програми;
• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
• дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
• формувати у дитини культуру діалогу, толерантність до етнічних, національних, релігійних груп, представників різних політичних і релігійних
поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану тощо;
• особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, працелюбства тощо;
• формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
• виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;
• підтримувати ініціативу, заходи школи щодо формування у дітей ціннісного ставлення до суспільства і держави, до сім’ї, до людини, до себе, до праці, до природи, до культури і мистецтва.
1.9. Батькам забороняється:
• ухилятися від забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей;
• принижувати честь і гідність учасників освітнього процесу;
• допускати прояви будь-якого насилля щодо інших учасників освітнього процесу;
• перекладати відповідальність за підготовку дітей до навчальних занять, забезпечення їх необхідним шкільним приладдям на педагогів;
• застосовувати до дітей тілесні покарання.
Розділ ІІ. Кодекс безпечного освітнього середовища (КБОС)
2.1. КБОС - регулює всі напрями діяльності закладу щодо порушень прав особистості на безпеку, а також питання її підтримки та втручання в ситуації, коли може виникати загроза життю, здоров'ю та благополуччю. Це внутрішній документ, у якому прописані правила, конкретні дії, що стосуються, насамперед, захисту учнів від різного роду загроз, ризиків під час перебування в закладі , а також чіткі рекомендації щодо забезпечення учасникам освітнього процесу комфортних умов
життєдіяльності у безпечному освітньому середовищі.
2.2 У КБОСі визначено критерії безпеки учнів (фізичної, психологічної, соціальної, інформаційної), розроблено алгоритм конкретних дій у разі виявлення ризиків і загроз.
2.3. Реалізація КБОС передбачає організацію навчання (офлайн чи онлайн) усіх учасників освітнього процесу закладу з питань:
• знання своїх прав і обов’язків та поваги до прав інших;
• вміння і навички щодо попередження або виявлення ризиків та загроз, подолання труднощів у своєму житті;
• як діяти в разі виявлення небезпеки (фізичної, психологічної, соціальної, інформаційної);
• реагування на нові виклики життя, пошук нових можливостей, ресурсів, генерування нових ідей і правил.
Розділ ІІІ. Критерії ефективності освітнього процесу
Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі передбачає створення та успішне функціонування системи оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти, системи оцінювання педагогічної діяльності, ефективність управлінської діяльності.
3.1. Система оцінювання освітньої діяльності учнів.
Важливою умовою ефективності освітнього процесу є неупереджене, прозоре та зрозуміле оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.
Критерії оцінювання усних та письмових відповідей, контрольних, самостійних робіт, рефератів, проєктів тощо повинні бути прозорими, справедливими та зрозумілими для всіх. Затверджені МОН критерії оцінювання, сформульовані недвозначно та простою зрозумілою мовою, мають бути вивішені в класах, на інформаційній дошці в школі, на сайті школи. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їхніх навчальних досягнень сприятиме реалізації компетентнісного підходу до навчання.
У закладі періодично мають здійснюватися моніторингові дослідження питань:
1. Чи отримують здобувачі освіти від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень.
2. Наскільки система оцінювання в закладі сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання.
3. Чи вважають здобувачі освіти оцінювання навчальних досягнень справедливим і об’єктивним.
4. Частка учнів, яка отримує вичерпну інформацію щодо критеріїв оцінювання.
5. Частка вчителів, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу.
6. Частка учнів, які вважають оцінювання результатів їх навчання справедливим і об’єктивним.
3.2. Система оцінювання педагогічної діяльності.
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.
Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Вона здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників затверджене наказом МОН № 930 від 06.10.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за № 1255/18550 (зі змінами).
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та організовується закладом освіти відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800.
Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої
атестації. Необхідною умовою об'єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.
Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою, відповідно до Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1190.
Основними методами контролю є спостереження уроків, усне опитування учнів за раніше складеними питаннями, опитування учнів у кінці уроку (5-7 хв.), короткочасні письмові роботи, письмові контрольні роботи після вивчення теми, в кінці семестру, навчального року.
Професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», затверджений наказом Міністерства соціальної політики України
№ 1143 від 10.08.2018.
3.3. Ефективність управлінської діяльності.
Витоки успіху роботи закладу полягають передусім у правильній управлінській політиці, дієвій стратегії управлінської діяльності (директор – стратегічне управління; заступники директора – тактичне управління), відомої всім Сторонам. Оцінюючи ефективність управління освітньою установою, слід включати такі фактори:
• економічний – співвідношення матеріально-фінансових ресурсів і отриманих результатів;
• педагогічний – ступінь досягнення цілей навчання, виховання і розвитку учасників освітнього процесу, результативність застосування тих чи інших форм, засобів, технологій;
• організаційно-управлінський – реалізація запланованих заходів;
• соціальний – рівень задоволеності споживачів освітніх послуг.
3.3.1. Мета професійної діяльності директора – продуктивність функціонування закладу як єдиного цілого, що з успіхом досягає своєї мети й бажаних результатів.
Обов’язки директора школи:
• орієнтація на передові організаційні форми діяльності, володіння сучасними знаннями, уміннями й навичками у професійній управлінській діяльності;
• забезпечення балансу між витраченим й одержаним, мінімізація витрат ресурсів: матеріальних, фінансових, людських та інформаційних;
• установка на оптимальне поєднання загальнодержавних і групових інтересів (не тільки для певних умов, а й на перспективу);
• використання механізму соціального планування та прогнозування, залучення до цієї роботи соціального педагога та психолога;
• створення умов для професійного зростання педагогів;
• укладання угод про співдружність та спільну діяльність науковців і педагогічного колективу з питань навчальної та науково-методичної роботи;
• координація роботи закладу з науково-дослідними та педагогічними інститутами, інститутами удосконалення вчителів, іншими освітніми закладами та відділом освіти;
• зв'язок із іншими освітніми закладами з обміну досвідом, документацією, методичними розробками, делегаціями вчителів та учнів, з проведення спільних заходів науково-методичного чи освітнього характеру;
• партнерська взаємодія із батьками учнів, іншими представниками громади;
• розвиток матеріально-технічної бази освітньої установи;
• створення комфортних умов для усіх учасників освітнього процесу;
• підвищення відкритості, демократизація управління закладом.
3.3.2. Обов’язки заступників директора:
• моніторингові дослідження, що включають у себе порівняння навчальних досягнень учнів, аналіз професійного зростання педагогів (участь у професійних конкурсах, конференціях, публікації у фахових виданнях, на інтернет- порталах, онлайн й офлайн-курси підвищення кваліфікації тощо), виявлення здібних та обдарованих учнів (діагностика, участь у різноманітних мистецьких та інтелектуальних конкурсах, конференціях), аналіз участі батьківської громадськості у житті школи;
• діагностична робота з учителями та учнями, розробка практичних рекомендацій з методики і змісту індивідуальної роботи з ними;
• вивчення потреб педагогів у підвищенні професійної кваліфікації і педагогічної майстерності;
• планування методичної, виховної роботи та контроль її виконання;
• організація і проведення семінарів, конференцій, педрад, педчитань та інших шкільних заходів із підвищення рівня кваліфікації педагогічних кадрів;
• вивчення і узагальнення кращого досвіду учителів, організація його впровадження;
• сприяння науково-дослідній роботі вчителів та учнів;
• підготовка педагогів до інноваційної діяльності;
• узагальнення матеріалів у річних звітах із навчальної, науково- методичної, виховної роботи, де відслідковуються тенденції розвитку закладу за різними критеріями.
Розділ ІV. Співфінансування
4.1. Принципи фінансування та спів фінансування.
Фінансова діяльність шкільної спільноти ґрунтується на принципах відкритості, зрозумілості і прозорості. Співучасть батьків у фінансових витратах школи є добровільною та може бути спрямована переважно на цільові проєкти, що знайшли підтримку більшості класної або шкільної спільноти.
4.2. Державне фінансування і звітність.
«Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх вебсайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством». (частина 3 ст. 30 Закону України «Про освіту»).
Усі члени шкільної спільноти мають вільний доступ до інформації про бюджет школи. Дирекція школи зобов’язана раз на рік оприлюднювати фінансовий звіт із надходженнями та видатками, в якому відображено: обсяг фінансування, передбачений на школу в поточному році, скільки і на яку суму подано запитів до місцевої влади, скільки отримано, який дефіцит (якщо він є) і на що бракує коштів (якщо так сталося).
Річний кошторис є складовою плану розвитку школи, який складає дирекція. Раз на рік директор школи проводить публічне звітування за річним планом, до якого входить і фінансове звітування, та презентує план розвитку школи на наступний рік, а також очікувані фінансові потреби.
4.3. Співфінансування силами батьків.
Співфінансування силами батьків є частиною кошторису школи і відображається в звіті у графі «надходження». Гроші приймаються виключно в безготівковій формі та надходять на спецрахунок школи. Якщо батьки вирішили передати школі будь-які матеріальні цінності, останні мають бути взяті на облік за актом приймання-передачі із визначенням їхньої балансової вартості.
Подання дирекцією школи недостовірної інформації у фінансовому звіті карається штрафом згідно з чинним законодавством.
«Батьки за власною ініціативою та на добровільних засадах можуть надавати закладу освіти благодійну допомогу відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації» (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Співфінансування силами батьків здійснюється за принципами:
• добровільності;
• конфіденційності;
• прозорої та системної звітності.
Основою співфінансування силами батьків можуть стати цільові проєкти, гроші на які збираються за принципом відкритого оголошення. Проєкт може оголосити адміністрація школи, вчитель, батьки або учні. Проєкт виноситься на розгляд спільноти (класу або школи) і реалізується, якщо отримує належне фінансування на добровільних засадах. Кожен із членів батьківської спільноти самостійно вирішує, чи бажає фінансово підтримати проєкт і також самостійно визначає розмір своєї фінансової участі. Обов’язковою умовою такого співфінансування є оприлюднення переліку потреб та їхньої вартості.
Батьки мають можливості контролювати та перевіряти реальні потреби школи в їхньому співфінансуванні. Наявність або відсутність грошей на рахунку школи або засновника можна перевірити через запит на публічну інформацію до засновника та відкриті реєстри. Перевірити адекватність тендерних закупівель можна через сайт ProZorro. Перевірити, чи потреба у співфінансуванні силами батьків певних речей (мийних засобів, фарби тощо) дійсно існує, батьки можуть, ініціювавши інвентаризаційну перевірку і створивши відповідну комісію, що перевірить фактичну наявність або відсутність речей, на закупівлю яких пропонується співфінансування.
Розділ V. Реагування на порушення пунктів Меморандуму
Будь-яка Сторона, помітивши порушення пунктів документу іншою Стороною, має право і може:
• зробити усне зауваження;
• повідомити про порушення відповідальним особам;
З метою запобігання і вирішення конфліктів, пов’язаних із порушенням пунктів документу створено групу реагування.
Мета групи реагування – допомогти учасникам конфлікту краще зрозуміти їхні справжні інтереси/потреби/страхи, полегшити спілкування між ними та знайти найефективніше вирішення проблеми без запровадження каральних методів.
Склад групи реагування:
Ромась О. – директор, Куриця С. – соціальний педагог, Ходякова Н. – практичний психолог – представники від закладу;
Гаспарян А., Соколовська В., Мельник Ю. – представники від батьків;
Покалюк Ю., Кужель Д., Андрейцева К. – представники від учнівського самоврядування.
Кожен представник групи реагування є посередником та зобов’язується ставитися до розв’язування проблеми неупереджено.
Сторони погодились про наступне: Організаційні основи взаємодії Сторін
1. З метою реалізації положень цього Меморандуму проводитимуться робочі зустрічі за участі представників усіх Сторін.
2. Цей Меморандум не накладає ніяких фінансових чи майнових зобов’язань на жодну із Сторін. У разі виникнення такої потреби Сторони можуть укласти окремі договори.
Умови співпраці
Сторони зобов’язуються:
• поважати інтереси і права один одного, неухильно дотримуватися обов’язків у рамках Конституції України, чинних Законів України, міжнародних нормативно-правових документів, що регламентують права й обов’язки дітей, Статуту закладу освіти, Положення «Про академічну доброчесність»;
• визнавати одне одного як партнерів в організації освітнього процесу, позашкільного та громадського життя, дозвілля й оздоровлення учнів, фінансовій, соціальній, інформаційній підтримці закладу освіти;
• створити сприятливе середовище для здобуття якісної освіти кожним учнем закладу освіти;
• забезпечувати активну участь Сторін у виконанні річного плану роботи закладу освіти, ініціювати та підтримувати всі форми співпраці педагогів, учнів, батьків;
• сприяти створенню безпечних та комфортних умов для всіх учасників освітнього процесу, виявляти та піддавати критиці будь-які прояви приниження
гідності, утиску, відмови у задоволенні законних вимог учасників освітнього процесу, вимагати вирішення конфлікту у законний спосіб;
• узгоджувати будь-яке рішення, що стосується всіх або однієї зі Сторін і має вплив на їхні інтереси, тільки шляхом взаємних консультацій, переговорів та узгоджень.
Сторони домовляються:
• спільно планувати роботу закладу на навчальний рік;
• змінювати і доповнювати умови угоди тільки за спільною згодою Сторін.
Прикінцеві положення
1. Контроль за виконанням цього Меморандуму проводиться Сторонами, що його підписали.
2. Цей Меморандум діятиме з моменту його підписання Сторонами.
3. Сторони забезпечать максимальну прозорість та відкритість своїх відносин у рамках реалізації положень цього Меморандуму.
4. Будь-які зміни та доповнення до цього Меморандуму вносяться за погодженням Сторін, викладаються в окремому документі та підписуються уповноваженими представниками Сторін.
5. Цей Меморандум укладено на сімнадцяти аркушах у трьох примірниках, кожен з яких має однакову силу і зберігається у Сторін.